Header widget area left
Header widget area right

Аналіз грунту

Спектр показників  для агрохімічного аналізу грунту:

  •  Кислотність ґрунту (рН) – сольова і гідролітична
  •  Рухомі форми фосфору (Р2О5) (CAL метод/за Олсеном)
  •  Обмінний калій (К2О) (CAL метод/Амоній ацетат)
  •  Обмінний магній (MgO), натрій (Na2O), кальцій (CaO) (ЄКО)
  •  Органічна речовина
  •  Загальний, нітратний (NO3) та амонійний (NH4+) азот
  •  Вміст рухомих форм мікроелементів та важких металів (Cu, Zn, Fe, Mn, Mg, Co, Cd, Pb)
  •  Професійний відбір зразків ґрунту:
  1. За рівномірною сіткою відбору (без прив’язки до місцевості/ґрунтових відмін тощо)
  2. Точково з прив’язкою до неоднорідності (з карт врожайності, карт ґрунтових відмін, індексу NDVI)
  •  Картографування (електронний і/або паперовий варіант) розподілу вмісту елементів.

foto 041_1500x1032foto 084(1)

 

 

 

 

 

 

Перелік аналізів ґрунту Агрохімічної лабораторії ПП «Західний Буг»

Визначення кислотності ґрунту (рН)

Проводиться шляхом визначення концентрації іонів водню у ґрунтовому розчині. Аналізується потенціометрично.

Базові форми визначення: сольова витяжка у розчині CaCl2 (KCl) та водна витяжка. Даний показник

1

подається в одиницях рН. Діапазон вимірювання рН – 0-14 од. Оптимальні значення рН ґрунту лежать в межах 5,5-7,5 (в залежності від культур, що вирощуються). Даний показник відіграє важливу роль в доступності (рухомості) більшості елементів живлення.

Визначення органічної речовини ґрунту (гумус, О.Р.)

Органічні речовини (О.Р.) в ґрунті – це важливий показник потенціалу родючості. Органічна речовина є постачальником і носієм поживних речовин, особливо азоту, і допомагає формувати водотривку структуру ґрунту і утримувати воду. Органічні речовини з гною або рослинних решток розкладаються швидко за умови достатньої вологості. Згодом деякі більш стійкі їх складові накопичуються в ґрунті, конденсуються, трансформуються у складні органічні кислоти і формують властивий тільки для ґрунту тип органіки – гумус. Аналіз ґрунту на органічну речовину виконують шляхом озолення його хімічними речовинами або високими температурами з подальшим розрахунком температурних втрат. Якщо ґрунт має менше 2% органічної речовини потрібно зосереджуватись на питанні нарощування даного показника. Оптимальні значення лежать в межах 4% і більше в залежності від генетики ґрунтів.

Визначення рухомих форм фосфору (Р2О5)

Фосфор, зазвичай, міститься в ґрунті у значних кількостях, проте, здебільшого в малодоступних для рослини формах. Зменшення рухомості даного елементу живлення є наслідком проблем, пов’язаних з неоптимальними рівнями рН. Визначення доступних значень ґрунтового фосфору є досить складним і суттєво залежить від генетики ґрунту і рівнів його кислотності. Тому типово виділяють окремі методики для визначення рухомих форм в кислих і в лужних ґрунтах.

2

Лабораторія виконує визначення рухомих форм фосфору для кислих і нейтральних ґрунтів в витяжці Кальцій-Ацетат-Лактату та методом Олсена у витяжці з бікарбонатом натрію для лужних і карбонатних ґрунтів. Метод визначення – фотоколориметрично.

Рівні забезпеченості в межах 120-180 ррm (мг/кг) для методики з використанням Кальцій-Ацетат-Лактату є оптимальними, для методу визначення за Олсеном оптимальні рівні знаходяться в межах 25-40 ррm.

Визначення обмінного калію (К2О)

Калій є одним з основних катіонів у процесі живлення рослин. Типово визначення даного елементу проводиться шляхом оцінки концентрації іонів калію в обмінно-вбирному комплексі ґрунту. Принцип методу визначення полягає у витісненні катіонів калію з вбирного комплексу іншими активними катіонами екстрагенту.

В лабораторії ПП «Західний Буг» для оцінки даного показника використовують методи екстракції Кальцій-Ацетат-Лактату (одночасно з визначенням фосфору) або методику екстракції Амоній Ацетатом (разом з комплексом інших катіонів – Кальцію, Магнію, Натрію). Метод визначення – полуменева фотоспектрометрія.

Рівні забезпеченості в межах 140-200 ррm в залежності від структури ґрунту і фізіологічних вимог сільськогосподарських культур вважаються оптимальними.

Визначення обмінного магнію (MgО)

Магній поглинається рослиною у формі двовалентного катіону. В рослині одне з основних місць концентрації – молекула хлорофілу. В листі рослин типово міститься 10% від усього об’єму засвоєного магнію, половина з якого міститься в хлоропластах. Магній утворює комплекси з енергетичними сполуками і органічними кислотами виступаючи в ролі коферменту або біокаталізатора при багатьох біохімічних реакціях. Також він є кофактором для багатьох ензимів. Метаболізм азоту і синтез білків також відбувається за участі магнію.

Визначення вмісту магнію в ґрунті проводиться за методикою Шахтшабеля, вилучення магнію екстрагуючим розчином хлористого кальцію з подальшим вимірюванням на атомно-абсорбційному спектрометрі. Інша методика екстракції, яка використовується в лабораторії – амонійно-ацетатним буфером з рН -7,0.

Визначення нітратної форми азоту (NO3)

Нітратна форма азоту – важлива форма даного елементу живлення, що відіграє визначальну роль в формуванні врожаю, проте вона є важкокерованою з огляду на високу мобільність даної форми в ґрунті. В ґрунті немає субстратів, що можуть суттєво акумулювати нітратну форму азоту. Нітрати вивільняються в ґрунт при розкладі органічних речовин або з мінеральних добрив. При умові, що рослина не засвоїла їх, вони або промиваються, або  трансформуються в газоподібну форму і переходять в атмосферу.

Методика визначення – екстракція сольовим розчином сульфату калію з подальшим вимірюванням спектрофотометрично.

Визначення амонійної форми азоту (NН4+)

Амонійна форма азоту є більш стійкою в ґрунті,  ніж нітратна. Основним джерелом є обмінні катіони вбирного комплексу, проте, в залежності від біоактивності ґрунту і температури, можуть відбуватись також суттєві втрати даної форми як через газоподібні сполуки азоту, так і шляхом денітрифікації при перетворенні у нітратну форму з подальшим її промиванням.

Визначення відбувається у аналогічному екстракті розчину сульфату калію, з подальшим використанням реактиву Несслера і фотоколориметричним вимірюванням значень концентрації.

Визначення вмісту рухомих і обмінних форм мікроелементів (Cu, Zn, Fe, Mn)

Мікроелементи відіграють важливу роль у метаболізмі вищих рослин. Вони активізують транспорт електронів шляхом зміни валентності. У хелатній формі присутні в простетичних групах (компоненти білків), також виступають активаторами багатьох ферментів в метаболізмі гормонів рослин.

3

Визначення вмісту даних мікроелементів в ґрунті відбувається у екстрагуючому розчині хлористого кальцію за присутністю диетилентриамінпентаоцетової кислоти (DTPA), що виступає в ролі хелатуючого агенту. Вимірювання концентрації відбувається за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра.

Щодо оптимальних концентрацій даних елементів живлення то межі є орієнтовно наступними:

Fe: 40 мг/кг низький – 500 мг/кг дуже високий

Mn: 30 мг/кг дуже низький вміст – 600 мг/кг дуже високий

Cu: 1,2 мг/кг низький – 10 дуже високий

Zn: 2 мг/кг низький – 10 мг/кг дуже високий

Дані діапазони, в основному, залежать від структури та гранулометричного складу ґрунту, а їх доступність (наявність водорозчинних форм) суттєво залежить від кислотності ґрунту.

Відбір зразків ґрунту і картографування розподілу елементів.

В межах надання комплексного агрохімічного аналізу ґрунтів, лабораторія ПП «Західний Буг» проводить професійний відбір зразків ґрунту і підготовку картографічного матеріалу обстеження (у цифровій (*.shp) і паперовій формі). Процедура складається з наступних етапів:

Відбір за рівномірною сіткою:

4Даний відбір виконується шляхом накладання рівномірної сітки однакового розміру квадратів (площа 1, 5, 10 га) на ділянку обстеження (поле, групу полів), з подальшим діагональним відбором середньої проби з даних елементарних квадратів відбору. Такий тип відбору дає змогу отримати реальну картину забезпеченості поля без прив’язки до ґрунтових чинників, факторів рельєфу, або продуктивних зон ділянки.

Відбір з прив’язкою до неоднорідності:

Більш ефективний метод відбору проб, коли принцип відбору базується на формуванні репрезентативних проб з неоднорідних ділянок поля, які визначені за характеристиками продуктивності ґрунтів (ґрунтові відміни, карти врожайності, вегетаційні індекси, рельєф поля, карти електропровідності). За рахунок даного методу можливо оптимізувати кількість проб ґрунту, яку необхідно проаналізувати з поля за рахунок прив’язки до характеристик родючості поля. Підготовка відбору даного типу потребує більш складної оцінки і аналізу вхідних даних, проте дає змогу зекономити на кількості необхідних аналізів для отримання репрезентативної оцінки стану поля.

Картографування розподілу вмісту елементів:

5Після проведення аналізу за допомогою програмних продуктів і використання методів інтерполяції просторових даних формується картографічний матеріал, як в друкованому, так і електронному форматі для можливості подальшого використання даних карт в якості завдання для диференційного внесення добрив.

Звертайтеся за номерами телефонів:

  • Приймальня: (050)4326718
  • Факс: 0(3255)35771
  • Телефон: 0(3255)35408

або ж завітайте до нас: Львівська обл. Радехівський р-н с. Павлів, просп. Юності, 39

З повагою, приватне підприємство «Західний Буг».

Аналіз ґрунту базовий інструмент агрономічної практики

6

Аналіз ґрунту є одним з найбільш важливих інструментів для прийняття рішень при вирощуванні сільськогосподарських культур. Агрономи-практики та науковці агрономічного напрямку, консультанти, керівники підприємств широко використовують даний інструменту як однин із шляхів підвищення рівня рентабельності і оптимізації витрат. Аналіз ґрунту також застосовується виробниками і дилерами мінеральних добрив при визначенні стратегії менеджменту і прогнозуванні виробничих потужностей. Завдяки даним, що отримані при проведенні агрохімічного аналізу ґрунту стає можливим ефективне використання природної родючості ґрунту та внесення збалансованих норм мінеральних, органічних добрив, що дозволяє значно зменшити екологічний тиск на навколишнє середовище.

Системний агрохімічний аналіз в поєднанні з системою обліку для кожного поля (інформація про актуальні показники родючості ґрунту, внесення органічних і мінеральних добрив, врожайність) дозволяє оперативно встановлювати динаміку фізико-хімічних властивостей ґрунту. Співставлення інформації щодо використання добрив і статистичних даних по врожайності сільськогосподарських культур свідчить про те, що родючість ґрунтів у багатьох випадках може знижуватися через недостатньо оптимізовану систему живлення сільськогосподарських культур.

Наслідки від’ємного балансу поживних речовин зазвичай стають відчутними протягом декількох років. Якщо мінеральні добрива не застосовувались зовсім, для прикладу, в сівозміні з кукурудзою, за високої або дуже високої забезпеченості ґрунту елементами мінерального живлення, як правило, зниження вмісту фосфору становитиме 30-40 кг/га в рік, а калію відповідно 50-75 кг/га на рік. Якщо ця тенденція зберігатиметься тривалий час, то розпочнеться суттєве зниження потенційної врожайності. Щоб відновити попередні рівні забезпеченості буде необхідно протягом декількох років вносити підвищені норми дорогих добрив. Зниження родючості ґрунту є неприпустимим, оскільки це незворотно призведе до втрати продуктивності і прибутковості.

Що таке аналіз ґрунту?

Аналіз ґрунту – це набір практик та методик, які допомагають визначити вміст низки поживних речовин в межах як одного поля, так і цілого господарства. Процес включає в себе хімічний аналіз типових зразків ґрунту з досліджуваного поля, який прирівнюється до «еталонного» зразка, результати для якого отримані з досліджень на генетично схожих ґрунтах. Основною практичною метою аналізу ґрунту є забезпечення достовірної оцінки оптимальних норм застосування добрив.

Найбільш суттєві помилки в процесі аналізу дуже часто виникають при відборі репрезентативного зразку ґрунту. Змішаний зразок вагою близько одного кілограма, який використовують для лабораторного аналізу, насправді являє собою ґрунт, що відібраний з площі від 0,5 до 20 га. В перерахунку на фізичну вагу в товщі відбору 0-30 см, даний зразок повинен нести інформацію про сумарну ґрунтову масу до 80.000 тон.

7Лабораторія використає для аналізу менше чайної ложки із середнього зразку. Тому саме відбір репрезентативної проби є чи не найважливішим моментом в аналізі. Якщо репрезентативний зразок сформовано коректно, результати випробувань повинні забезпечити надійну оцінку стану родючості ґрунтів на всій площі відбору. Збільшення кількості відібраних проб з поля сприяє підвищенню достовірності отриманих результатів та об’єктивність рекомендацій.

Вміст поживних речовин, визначений в репрезентативному зразку, відображає відносну кількість цієї поживної речовини в ґрунті і її доступність для рослин. Сама цифра, отримана при проведенні аналізу, є беззмістовною без належної інтерпретації (відповідної кількості даних для порівняння, які вказують на забезпеченість ґрунту і подальшу реакцію рослини на удобрення). В результаті порівняння результатів аналізу до кореляційних рівнів і калібровок вони інтерпретуються відносно рівнів забезпеченості – дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий.

Аналіз ґрунту – результат емпіричних дослідів

Проведення аналізу ґрунту та інтерпретація отриманих результатів базуються на багаторічних наукових дослідженнях методів відбору і аналізу проб, реакції врожайності на застосовані добрива і взаємодії поживних речовин з іншими факторами, що мають вплив на продуктивність. Вчені довели, що результати аналізів надають інформацію, необхідну для прийняття обґрунтованих рішень про кількість і вид добрив, необхідних для досягнення заданої врожайності в умовах конкретної системи «ґрунт – клімат – агротехнологія».

Аналіз ґрунту – базис балансового розрахунку живлення

Кількість екологічних проблем можна значно зменшити за допомогою системи розрахунку живлення на основі аналізів ґрунту. Внесення добрив за результатами аналізів забезпечує оптимальну картину, коли дефіцитні ділянки забезпечуються відповідною кількістю елементів живлення, що будуть використані культурою. Калійне добриво, наприклад, може підвищити ефективність засвоєння азоту (N). Шляхом збільшення калійного живлення, коефіцієнт засвоєння азотних добрив також зростає. Але, не знаючи рівня забезпеченості ґрунту калієм, неможливо визначити найбільш ефективну норму азоту.

Виведення балансу N, P, K, сірки (S) і магнію (Mg) має важливе значення для ефективного використання кожного з цих елементів, це дає змогу отримати максимальні прирости врожайності і захистити навколишнє середовище. У багатьох польових дослідах, що проводились в країнах Європи, США, на пострадянському просторі було доведено – найоптимальніші результати врожайності були досягнуті за збалансованого рівня N, P і K, що, в свою чергу, досягається на основі даних аналізу ґрунту. Збалансоване живлення даними елементами не лише сприяє підвищенню врожайності, а й оптимізовує азотне живлення, зменшує його втрати з ґрунту та забруднення навколишнього природного середовища.

Систематичний аналіз ґрунту допомагає господарствам вирішити, яким чином впливає обрана ними система живлення на родючість. Керуючись рекомендаціями як провідних світових університетів, так і локальних дослідницьких центрів, можна визначити основну кількість необхідних добрив під планові врожайності. Аналіз, як основа збалансованої системи живлення, є основним компонентом стабільного господарювання, яке є прибутковим, ефективним і екологічно безпечним.

Економічна ефективність аналізу ґрунту

Для того, щоб збільшити ефективність виробництва і отримати максимальну віддачу від кожної гривні, витраченої на добрива, дуже важливо застосовувати правильний склад і кількість мінеральних і органічних добрив. Інформація, отримана при проведенні аналізу ґрунту, разом з реалістичною ціллю стосовно врожайності, має важливе значення для прийняття оптимальних рішень щодо розрахунку потреб добрив. Адже запаси поживних речовин, що містяться в ґрунті, часто є досить суттєвими і не можуть ігноруватись при розрахунку норми внесення добрив під запланований врожай. Без аналізу неможливо визначити, які поживні речовини знаходяться в дефіциті, а які з них мають оптимальні забезпеченості для культури. Сумарні витрати на добрива можуть суттєво знижуватись за рахунок використання даних аналізу ґрунту, але більш важливим є те, що фермери вкладають свої гроші у ті добрива, які найбільш актуальні для конкретної культури на конкретному полі.

Переваги для господарства

Господарства повинні використовувати аналіз ґрунту в якості базової основи для прийняття управлінських рішень при плануванні системи живлення. Суттєвими переваги системи живлення, побудованої на основі аналізів, є:

  • збільшення врожайності і рентабельності за рахунок внесення необхідних для рослини елементів живлення;
  • підвищення рівномірності розподілу макроелементів в розрізі поля, оптимізація їх поглинання, а, отже, і ефективності використання;
  • збільшення рівномірності розвитку культур, що підвищує її здатність до конкуренції з  бур’янами і дозволяє ефективніше проводити технологічні операції з використанням ЗЗР, обробітку ґрунту, тощо;
  • підвищення ступеню однорідності при достиганні сільськогосподарських культур, що підвищує ефективність збору врожаю, здешевлює сушку зерна і дозволяє покращити якість продукції;
  • оптимізація інвестицій на живлення з огляду на можливість внесення добрив в тому місці і в тій нормі яка необхідна. Детальне ґрунтово-агрохімічне обстеження і системи диференційованого внесення добрив дозволяють вносити збалансовані норми добрив в залежності від рівнів забезпеченості на різних частинах поля.

Покращення екологічного стану навколишнього середовища

Зменшення екологічного тиску на навколишнє середовища при якісному виконанні аналізу ґрунту, перш за все, базується на плануванні і досягненні більш реалістичних рівнів врожайності, під які вносять чітко визначені норми добрив. Це, в свою чергу, дозволяє оптимізувати засвоєння елементів мінерального живлення і зменшити загрозу забруднення ґрунтів та води надлишковими кількостями токсичних мінеральних солей. Ефективний і швидкий розвиток культури на полі зменшує втрати добрив через вимивання та поверхневий їх змив у водойми. Збільшення вегетативної маси сільськогосподарських культур забезпечує зростання надходження органічної речовини в ґрунт , що підвищує ефективність процесів гуміфікації та оструктурювання. Зменшення концентрації мінеральних солей в ґрунтовому розчині також дозволяє покращити умови розвитку корисних ґрунтових мікроорганізмів, які є основною в циклах біологічного кругообігу більшості елементів мінерального живлення. Збалансована система живлення збільшує врожайність і дозволяє зменшити інтенсифікацію технології на менш продуктивних полях.