Header widget area left
Header widget area right

ЛИСТОВА ДІАГНОСТИКА

Спектр показників для аналізу листового матеріалу:

  •  Вміст азоту
  •  Вміст калію
  •  Вміст фосфору
  •  Вміст мікроелементів (Cu, Zn, Fe, Mn, Mg, Co)
  •  Визначення рівнів забезпечення відповідно до культури та її фази розвитку (BBCH)

foto 012(1)_1500x2141foto 074_1500x976

 

 

 

 

 

 

 

 

Листкова діагностика і її значення в рослинництві

Листова дыагностика - ПП "Західний Буг"

Багаторічні наукові дослідження та значний практичний досвід в листовій діагностиці рослин на сьогоднішній день дозволили достовірно встановити значення різних хімічних елементів у фізіологічних процесах рослин. На сьогодні виділено 16 ключових елементів живлення рослин, а саме:  вуглець (С), водень (Н), кисень (O),азот (N), фосфор (Р), калій (К), кальцій (Са), магній (Mg),залізо (Fe), сірка (S), цинк (Zn), марганець (Mn), мідь (Cu), бор (В), молібден (Мо) і хлор (Cl). Всі ці поживні елементи повинні бути доступні для культур в таких кількостях, які дадуть можливість забезпечити проходження всіх фізіологічних та біохімічних циклів. Нестача або недоступність поживних речовин буде виступати лімітуючим фактором зростання врожайності. Хімічні елементи можуть надходити в рослини з різних джерел, таких як атмосфера, ґрунт, вода, мінеральні та органічні добрива.

Можливість комплексного забезпечення рослин поживними речовинами залежить від різних чинників, в тому числі від особливостей живлення культури, типу ґрунту, наявності ресурсів та можливості їх раціонального застосування. В кінцевому результаті мінеральне живлення складає один з аспектів економіки сількогосподарського виробництва.

Раціональне та обґрунтоване управління живленням є найбільш ефективним підходом для збалансованого  використання  продуктивності ґрунтів і збільшення врожайності  сільськогосподарських культур.

Хімічний аналіз рослинного матеріалу та ґрунту дає змогу оцінити  потребу культури в елементах живлення та здатність ґрунту забезпечити її. 

Аналіз рослин в цілому надає більш актуальну та оперативну інформацію щодо забезпеченості елементами живлення, ніж агрохімічний аналіз ґрунту. В ідеалі обидва ці аналізи повинні доповнювати один одного. Аналіз ґрунту надає інформацію про кількість доступних поживних речовини, але не дає відповіді на питання щодо ефективності засвоєння елементів рослиною.  Аналіз рослин, або у вужчому значенні листкова діагностика, показує актуальний поточний вміст макро- і мікроелементів в рослині.  Дані стосовно концентрації поживних речовин в конкретній культурі можна використати  для виявлення та усунення дефіциту елементів живлення, що, в свою чергу, забезпечить високий рівень врожайності. Отже, основні аспекти  аналізу рослин:

  • Визначення рівнів забезпечення елементами відповідно до фази розвитку культури
  • Попередження, виявлення та усунення дефіциту поживних речовин
  • Моніторинг рівня забезпечення хімічними елементами в процесі вирощування для отримання запланованого врожаю

Найчастіше для аналізу використовують листя рослин, оскільки воно є центром  фізіологічної активності. Концентрації поживних речовин в листковому матеріалі напряму відображає зміни в мінеральному живленні. В залежності від актуальної концентрації мікро- та мікроелементів встановлюють дефіцит, оптимальний або надмірний рівень забезпеченості.

Інтерпретація даних листової діагностики, як правило, проводиться в перерахунку концентрації поживних речовин в сухій речовині листя або інших частин рослин в порівнянні зі стандартними значеннями концентрацій елементів для певної культури в залежності від фази онтогенезу.

 Таблиця 1. Типові діапазони вмісту поживних речовин в рослинах

Макроелементи (%) Мікроелементи (мкг /г, ppm)
N 2,0-5,0 Zn 20–100
P 0.2-0.5 Fe 50–250
K 1.0-5.0 Mn 20–300
Са 0,1-1,0 Cu 5–20
Mg 0,1-0,4 Mo 0.1–0.5
S 0.1-1.3 B 10–100

Відбір проби листкового матеріалу

Правильний відбір репрезентативного зразка рослин є одним з найбільш важливих моментів для отримання достовірних результатів листкової діагностики. Точкові проби відбирають з різних місць по принципу усередненої проби (діагоналі, квадрата, паралельні лінії, випадковий крок). При відборі не допускається включення у вибірку рослини з ознаками захворювання, механічно пошкоджених, пошкоджених комахами та з омертвілою тканиною.  Відбір варто проводити вранці за відсутності опадів і роси. Маса середньої проби повинна становити 200-500г в сирій вазі. Під час транспортування зразка використовувати тільки паперову тару. Слід зазначити, що для різних сільськогосподарських культур існують чітко визначені періоди відбору та вимоги щодо включення в середню пробу різних частин рослини (табл. 2)

Таблиця  2. Періоди відбору і частини рослин, з яких формують середню пробу

 

Культура Періоди відбору рослинного матеріалу Частини рослини для відбору
Озимі злакові (пшениця, ячмінь, тритікале, жито) Кінець проростання – кущення Вся надземна частина рослини
Вихід в трубку – формування прапорцевого листка 2-3 листки від точки росту
Формування прапорцевого листка-молочна стиглість Прапорцевий та верхні листки
Соя Фаза гілкування (1-3 відгалуження (потрійних листки)) Ціла надземна частина рослини (від 2 см над землею і вище)
Початок цвітіння Молоді повністю сформовані потрійні листки
Формування стручків Молоді повністю сформовані потрійні листки
Кукурудза Проростання (висота рослини до 10см) Ціла рослина
Проростання – початок цвітіння Молоді, щойно сформовані листки
Цвітіння Перший підкачанний та верхні молоді листки
Молочна стиглість Верхні молоді листки
Ріпак Активний ріст стебла – середина цвітіння (40 % цвітіння) Повністю розвинені молоді листки
Цукровий буряк Кінець червня – кінець серпня Молоді повністю розвинені листки
Трави Початок цвітіння Вся надземна частина рослини

 


Пробопідготовка рослинного матеріалу

Листковий матеріал промивається декілька разів водою для усунення залишків ґрунту та пилу. Якщо на поверхні листків спостерігається восковий або жирний наліт, то промивання здійснюють розчином миючого засобу (0,2%), а після того 0,1М НСl для усунення слідів ПАР і знову промивають декілька раз дистильованою водою. Після цього проба висушується  при температурі 60-70 0С і подрібнюється до фракції 0,5 мм. Мінералізація наважки рослинного матеріалу проводиться сірчаною кислотою Н2SO4 та пероксидом водню Н2О2. Дану операцію проводять з метою розкладу складних органічних сполук та переведення хімічних елементів в розчин.

Вміст азоту

Азот в основному відповідає за накопичення вегетаційної маси. В рослині він входить до складу амінокислот, які виступають будівельним матеріалом для білків. Азот також  є складовою частиною хлорофілу і є необхідним елементом для  ферментативних реакцій.

Визначення азоту здійснюється за класичною методикою Кельдаля. При мокрому озоленні рослинного зразка виділяється аміак, який зв’язується надлишком сірчаної кислоти з утворенням сірчанокислого амонію. Наступним етапом є перегонка на паровому дистиляторі Кельдаля. Для розкладу сірчанокислого амонію додають надлишок гідроксиду натрію  і аміак відганяють разом з водяною парою. Відігнаний аміак поглинається борною кислотою, з подальшим відтитруванням сірчаною кислотою. Масову частку загального азоту в наважці визначають за масою аміаку, що зв’язався з сірчаною кислотою.

Вміст фосфору

Фосфор є одним з базових компонентів в ДНК і РНК. Також має важливе значення в розвитку кореневої системи, стиглості врожаю і в формуванні  насіння. Даний макроелемент також входить в склад молекул-енергонакопичувачів (АТФ, АДФ та інших), а отже відіграє ключову роль в кругообізі енергії в рослинному організмі.

Фосфор визначається з аліквоти озоленого зразка з використанням амонію гептамолібдату та амонію ванадату з подальшим вимірюванням спектрофотометрично.

Вміст калію

Роль калію в рослині є надзвичайно багатогранною. Калій необхідний для активації більш ніж 80 ферментів, які каталізують майже всі біохімічні процеси в рослинному організмі. Даний елемент живлення забезпечує стійкість рослину екстремальних умовах – критичні температури (холод, спека), посухи, ураження шкідниками, хворобами. Калій підвищує ефективність використання води і сприяє перетворенню цукру в крохмаль в процесі наповнення зерна. Метод визначення – полуменева фотоспектрометрія.

Вміст мікроелементів (Сu, Zn, Fe, Mn, Mg, Co)

Мікроелементи беруть участь у всіх метаболічних процесах як на клітинному рівні, так і на рівні тканин. Потреба в доступних мікроелементах різниться залежно  від культури. Деякі з цих елементів є складовими окисно-відновних реакцій, що надає  їм важливе значення як каталітично активних кофакторів ферментів, що є надзвичайно важливим в біологічному кругообізі вуглецю та азоту. Деякі мікроелементи виконують структурну роль в стабілізації білків. Вимірювання концентрації даних елементів відбувається за допомогою атомно-абсорбційного спектрометра.

 

Для замовлення листової діагностики росли звертайтеся за номерами телефонів:

  • Приймальня: (050)4326718
  • Факс: 0(3255)35771
  • Телефон: 0(3255)35408

або ж завітайте до нас: Львівська обл. Радехівський р-н с. Павлів, просп. Юності, 39

З повагою, приватне підприємство «Західний Буг».